Пам’ятка для батьків щодо формування у старших дошкільників позитивного ставлення до школи

. Розпочинайте підготовку до школи з ігор, під час яких діти могли б набути

нових знань, умінь і навичок, а також розвивати свої здібності. Мова гри

найбільш зрозуміла дітям, тому грайтеся з ними («Чого не стало?», «Що

змінилося?», «Слова-міста», «Назви одним словом», «Я знаю п’ять назв

квітів, посуду, меблів…» тощо).

. Дотримуйтеся систематичності занять: 10–15 хв. щодня можуть дати

ліпший результат, аніж година чи дві на вихідних.

. Оцінюйте успіхи дітей, а в разі невдач — підбадьорюйте їх («Нумо

спробуймо разом, я впевнена, усе вийде», «Ліпше буде зробити так» (показ,

пояснення).

. Стежте за власним настроєм. Діти емоційно чутливі, тому якщо вам не

хочеться гратися в якусь гру або ви погано почуваєте себе, ліпше відкладіть

заняття. Із похмурим настроєм або над силу не грайтеся з дітьми. Ігрове

спілкування має бути цікавим та емоційно-позитивним і для них, і для вас.

. Відвідайте разом із дітьми школу, де вони навчатимуться, покажіть їм, де

роздягальня, їдальня, туалет тощо.

. Розповідайте дітям про розпорядок дня у школі, про те, що діти мають

робити під час уроку, коли і як можна звернутися до вчителя. У цьому

також може допомогти гра «в школу», завдяки якій діти створюють певний

образ як школи, так і поведінки в ній.

. Поділіться власним досвідом шкільного життя, звісно, якщо він позитивний

(«Коли я уперше прийшов у школу, я теж не знав, а потім учитель нам

показав, розповів...»), розкажіть про смішну ситуацію, яка виникла на уроці

тощо.

. Читайте дітям твори про школу, школярів, учителів.

. Формуйте в дітей об’єктивне уявлення про школу і навчання, не

ідеалізуючи, водночас і не залякуючи майбутніх школярів, адже відоме

перестає бути незрозумілим, таким, що турбує і лякає.