|
|
Поради щодо публічного виступу Пам’ятка для педагогів Поради щодо публічного виступу . Заздалегідь підготуйтеся до виступу: вивчіть його та доберіть наочні матеріали. Це додасть вам упевненості. . Чітко визначте мету публічного виступу. Постійно пам’ятайте про неї, дотримуючись визначеної структури виступу. . Слухайте не лише людину, яка ставить вам запитання, а й самого себе. Якщо ви повністю потрапили під вплив того, хто ставить запитання (статус, манера), то є небезпека втратити себе, увійти у стан напівгіпнозу. Саме тому потрапляння під чийсь вплив загрожує втратою здатності відстоювати власні інтереси. . Користуйтеся афірмаціями — короткими позитивними твердженнями, що налаштовують підсвідомість людини на втілення їх у життя. Наприклад, кажіть собі: «Мені дедалі легше спілкуватися з незнайомими людьми, почуватися під час цього спокійно і впевнено та досягати поставлених цілей». . Постійно розширюйте свій словниковий запас. Це дасть змогу цікаво, захопливо і змістовно висловлюватися. Не засмучуйтеся, якщо ви зробили помилку: мовленнєві помилки притаманні навіть педагогам. . Викорінюйте слова-паразити, свідомо контролюючи своє мовлення. У такому разі ваш виступ сприйматимуть із задоволенням, оскільки він свідчитиме про вашу впевненість. . Приділяйте увагу невербальній складовій публічного виступу. Слухачі неусвідомлено зчитують цю інформацію та сприймають її набагато швидше ніж почуте. . Працюйте над артикуляцією, вимовляйте слова чітко, не відкидайте їх закінчень. . Опановуйте інтонаційну виразність мовлення. Інтонація має збігатися зі змістом промови. Інтонаційно забарвлене мовлення слухачі швидше сприймають, також воно правильно структурується у сприйманні людини. За допомогою інтонації ви можете управляти тим, що мають запам’ятати слухачі, тобто робити наголос на основних тезах промови. . Налаштуйте себе перед початком виступу не на іспит, а на радісну зустріч, від якої ви отримаєте задоволення. Скажіть собі перед виступом: «Супер! Чудово! Приголомшливо!». І зробіть відповідну для такого настрою дію, наприклад, підстрибніть або із задоволенням потріть долоні одну об одну. . Вірте в те, що в аудиторії обов’язково є позитивно налаштовані, сприйнятливі люди, до почуттів яких ви звернетеся під час промови. Також уявіть, що це не вимогливі слухачі, які зараз оцінюватимуть ваш виступ, а друзі чи однокласники, які теж незабаром мають виступити, що вони нервують так само, як ви, і у вас немає приводу їх боятися. . Говоріть упевнено і періодично встановлюйте зоровий контакт зі слухачами, не втуплюйте очі в одну точку. Дивіться на слухачів доброзичливо — вони потрактують ваш вираз обличчя як дружній і довірливий. . Виберіть з усієї аудиторії одну людину і присвятіть їй свій виступ. Коли хтось інший ставить вам запитання, переключайтеся на нього, при цьому уявляючи, що ви невимушено спілкуєтеся зі знайомим. . Не втрачайте жодної можливості виступити (на роботі, серед друзів, на тренінгу), навіть долаючи свій страх. Практика публічних виступів — це найважливіші вправи для формування ораторської впевненості педагога. Переказуйте побачене, почуте, намагайтеся розповідати так, щоб вас слухали. . Пам’ятайте, для того, щоб розповідь була невимушеною і цікавою, інформацію варто презентувати як частину життя. Вона й є частиною вашого життя — професійного, яку ви проживаєте разом з учнями, їхніми батьками, своїми колегами. Не бійтеся додавати особистий аспект: промову, навіть грамотно побудовану і відрепетирувану, слухачі сприймають холодно: її слухають, але не чують. . Вірте в те, про що розповідаєте. |
